Люби, ненавидь! Я стерплю.
Кляни, жени! Я витримаю все.
Мені вже не болить.
Сьогодні я іще люблю,
А завтра вітер попіл рознесе.
Лишилась мить.
Розум розкриє очі, побачить правду,
Як вона є.
Жити вже більш не схочу,
Бо знову плаче серце моє.
Серце не плач, серце не плач,
Все як вітер як хвиля пройде,
І не помітить болю твого.
Серце пробач, серце пробач!
Що я знову вбиваю тебе,
Замість того, щоб вбити його.
Люби й ненавидь, я стерплю.
Кричи й мовчи, до тебе я глуха.
Тебе в мені нема,
Я знаю все, я вже не сплю.
Ти знов вмираєш...
Ну той щож, нехай.
Душею я німа.
Вдосвід, найбільше щастя,
я маю сили пройти весь шлях.
Вдосвід в труну покласти,
Любов, що жила в моїх очах.
Серце не плач, серце не плач,
Все як вітер як хвиля пройде,
І не помітить болю твого.
Серце пробач, серце пробач!
Що я знову вбиваю тебе,
Замість того, щоб вбити його.
Серце не плач.
Серце, не плач, серце, не плач,
Все як вітер як хвиля пройде,
І не помітить болю твого.
Серце, пробач, серце, пробач!
Що я знову вбиваю тебе,
Замість того, щоб вбити його.
Серце, не плач.
